Читання нот – це необхідна навичка для кожного, хто хоче опанувати гру на фортепіано. Це універсальна “мова” музики, яку потрібно знати і розуміти музиканту. На перший погляд, нотний текст лякає – незнайомі позначення, які не мають нічого подібного зі звичними літерами, числами чи іншими символами, до яких ми звикли. Та все ж багато речей в музиці дуже логічно побудовані, тому давайте розбиратися що і до чого!
Як читати ноти для піаніно
Щоб записати звуки будь-якого інструменту використовується безліч символів, позначень. І основою запису є ноти – вони позначають висоту звуків інструменту, тобто визначають чи це “до”, “ре” чи інша нота. Водночас, вони позначають скільки триває ця нота, з якою силою натиснути на клавішу, з якою швидкістю та характером виконувати ноти. Одним словом, в нотному записі вказано все, що потрібно для виконавця.
Нотний стан
Ноти записуються на 5ти лінійках, які називаємо нотним станом. Для правої руки ноти записуються в верхньому нотному стані, для лівої – в нижньому. Ноти можуть писатися на лінійках, між лінійками, під та над ними. Також використовуємо додаткові лінійки зверху та знизу нотного стану і пишемо на них, під чи ж над ними.
Ключі
Та все ж цього недостатньо – на фортепіано 88 клавіш! А 5 лінійок нотного стану та й додаткові лінійки не помістять в себе таку кількість звуків. Тому не можна забувати надважливий елемент нотного письма – ключ. Це знак, що “прив’язує” написані ноти до конкретної висоти. Без ключа неможливий запис нот – він, як і справжній ключ, “відкриває” нотний стан!
Для фортепіано використовується 2 ключі: скрипковий та басовий.
- Скрипковий ще називають ключем “соль”, так як він починає писатися від другої лінійки, вказуючи на ноту “соль” першої октави. Її і записуємо на другій лінійці.
Від цієї ноти можете рахувати всі інші! Та все ж варто запам’ятати для себе кілька нот – таких собі “опорних точок”, від яких зможете рахувати інші звуки. Я пропоную запам’ятати “до” та “соль” першої октави, а також ноту “до” другої! Від цих нот порахувати інші звуки буде в рази швидше і простіше.
- Басовий ключ більше властивий низьким звукам – частіше в ньому записуються ноти малої октави та нижче. Його інша назва – ключ “фа”. Басовий ключ починає писатися на четвертій лінійці, вказуючи на ноту “фа” малої октави, що знаходиться на цій же лінійці.
І знову ж таки, знаючи про цю ноту “фа” можете вираховувати інші звуки. Проте тут пропоную так само запам’ятати 2-3 ноти, від яких зможете швидше та меншими зусиллями порахувати інші звуки. Наприклад, “до” та “фа” малої октави та “до” четвертої.
Правда, остання нота схожа на “до” в скрипковому ключі?:)
Якщо зустрічаєте запис кількох нот, які знаходяться одна над одною, то ці ноти гратимуться одночасно. Це також стосується і поєднання правої та лівої руки.
Якщо можете провести уявну пряму вертикальну лінію між нотами в лівій та правій руці, то цей матеріал гратимемо одночасно двома руками.
Тривалості нот
З позначенням висоти звуків все зрозуміло. Проте як показати скільки триває кожна нота? Для цього є тривалості нот – різні графічні позначення, які вказують на те, скільки має звучати нота. Щоб виміряти тривалість звуків не використовують хвилини чи секунди. Для цього має відносний рахунок “1і-2і-3і-4і”.
Нота може складатися лише з незамальованої голівки – це ціла нота, що триває всі 4 рахунки: “1і-2і-3і-4і”.
Незамальована голівка зі штилем – паличкою збоку від ноти, – це половинна, яку порахуємо як “1і-2і“.
Наступна тривалість – четвертна з рахунком “1і”, потім восьма – “1” або “і” і всі інші наступні тривалості будуть так само вдвічі коротшими за попередні.
Такт та тактовий розмір
Тривалості поміщаються в одному такті – це відрізок нотного тексту від однієї лінії, до наступної. В одному такті може поміститися рахунок “1і-2і-3і-4і” або ж “1і-2і-3і”. На це вам вкаже верхня цифра тактового розміру – це 2 цифри, які знайдете на початку твору.
Залишається лише правильно та рівномірно розмістити всі тривалості в такті відповідно до тактового розміру! Гра ритму – одна з найскладніших задач в читанні нот, тому перший час спробуйте підписувати рахунок під нотами, щоб для себе його візуалізувати.
Поради щодо запам'ятовування нот
Перший час, щоб зрозуміти точно яка це нота, доведеться рахувати. І це цілком природній етап початківців, хоч часто здається незвичним чи нудним. Точно не потрібно намагатися завчити одразу всі ноти на нотному стані! З часом ноти запам’ятаються самостійно, як літери в мові. Проте все ж є варіанти, як пришвидшити чи спростити читання вже на ранніх етапах вашого навчання!
- Головна порада – ГРАТИ. Практика гри з нот найкраще розвиває читання нот. Чим більше ви граєте, тим швидше вивчуться ноти. Тут важливо правильно підбирати репертуар, щоб матеріал був посильним.
- Вивчіть порядок нот. Більшість людей ще з дитинства знає порядок “до-ре-мі-фа-соль-ля-сі”, проте не завжди зручно порахувати, наприклад, від “до” до “ля” вгору на 6 нот. Часто зручніше ступити 2 кроки назад: “до-сі-ля”. А для цього рекомендую запам’ятати і зворотний порядок нот: “до-сі-ля-соль-фа-мі-ре-до”. Так знайти деякі ноти буде набагато швидше за зручніше!
- Запам’ятайте кілька нот в скрипковому та басовому ключі, як стануть “опорними точками”, від яких можна буде швидше знайти ноти. Чим більше таких точок – тим краще!
- Звертайте увагу на рух мелодії. Вона рухається вгору чи вниз? Ноти знаходяться поруч чи є стрибки через ноту? Це ви помітите швидше, ніж порахувати кожну ноту окремо. Наприклад, якщо обидві ноти записуються на сусідніх лінійках, то вони знаходиться через ноту одна від одної. Вам не доведеться рахувати кожну з цих нот – просто виконуєте другу через клавішу!
- Обирайте репертуар, який подобається! Що може бути краще, ніж заграти улюблену пісню на початку вивчення гри на фортепіано? Також грати щось знайоме дуже мотивує та дозволяє одразу побачити результат – те, що ви чули раніше тепер можуть відтворити ваші пальці! Проте тут важливий пункт – варто обирати нескладний матеріал – такий, який буде вам посильним. Складний і нудний розбір демотивує.
- Співставляйте тривалості між собою. В деяких простих ритмах вам не обов’язково рахувати всі тривалості. Часто можна просто співставити їх між собою: якщо в творі граємо половинну, то четвертна нота має звучати вдвічі коротшою, а ціла нота буде виконуватися вдвічі довше.
- Онлайн тренажери. Ноти з практикою гри різних творів будуть поступово запам’ятовуватися, та все одно цьому процесу дати поштовх. Тут допоможуть онлайн тренажери на визначення нот. Їх достатньо зможете знайти у вільному доступі! Часто ці тренажери зроблені у форматі гри, яка захоплює і точно не дозволить нудьгувати.
Поширені помилки при вивченні нот
Працюючи з нотним текстом, старайтеся краще уникати найпоширеніших помилок нижче, які будуть ускладнювати читання та вивчення нот:
- Підписувати кожну ноту. Цілком нормально записувати в нотному тексті підказки, проте не варто підписувати абсолютно всі ноти. Так навик читання нот буде дуже повільно розвиватися, так як мозку не доведеться впізнавати та відрізняти ноти. Можна підписати ноти, які складно прочитати або ж ті звуки, від яких далі будете впізнавати ноти. Розумію, що часом це нецікаво і здається складно, але дайте собі час звикнути!
- Не звертати увагу на ключ. Часта ситуація музиканта – твір розібраний, а в правій руці виявляється басовий ключ, а не скрипковий… Справді, в більшості творах в правій руці скрипковий ключ, а в лівій – басовий, проте, так працює не завжди. Тому обов’язково уважно перевіряйте який перед вами ключ!
- Намагатися грати в швидкому темпі. Запорука хорошої гри на фортепіано – гра у повільному темпі. Особливо, коли тільки-тільки розбирається твір, не варто ускладнювати собі шлях швидким темпом. У вас не буде часу подумати, порахувати ноти, знайти потрібні клавіші. Знаю, часто хочеться одразу заграти, як в оригіналі! Проте на початку пригальмовуємо, швидкий темп залишимо на момент, коли текст буде закріплено!
- Обирати на початку шляху складний репертуар. Складніші твори потребують набагато більше часу та зусиль для розбору. Та навіть, коли текст розібрано, не завжди вистачить фізичних даних та техніки, щоб довести твір до хорошого стану. Часто це може демотивувати, тому краще на початку обрати щось більш доступне. А швидкий результат – те, що мотивує якнайкраще!
Наостанок наголошу, що основа розвитку навички читання нот – практика. Схоже, як ми вивчаємо іноземні мови, ноти потребують постійно використання. Навіть читання, здається, найпростішого нотного тексту, дозволить запам’ятовувати ноти та пришвидшувати процес їх впізнавання. Тож дайте собі час та насолоджуйтеся вивченням нової мови!
